Окремі аспекти законодавства України в сфері інтелектуальної власності
З нагоди Міжнародного дня інтелектуальної власності – окремі аспекти законодавства України в сфері інтелектуальної власності
26 квітня під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності традиційно відзначається Міжнародний день інтелектуальної власності.
Багато положень законодавства України зачіпають дану сферу. Це й скажімо загальне законодавство держави: Конституція України, Закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Митний кодексУкраїни та інші. Так і спеціальне законодавство – Закони України «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», «Про правову охорону географічних зазначень», «Про видавничу справу» тощо.
Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
? літературні та художні твори;
? компіляції даних (бази даних);
? фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
? винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
? компонування напівпровідникових виробів;
? раціоналізаторські пропозиції;
? сорти рослин, породи тварин;
? комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК України, іншого закону чи договору.
Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену вищевказаним Кодексом, іншим законом чи договором.
Статтею 432 ЦК України визначено, щокожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу, тобто звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:
1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;
4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;
5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;
6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Також, законодавством України передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення у сфері інтелектуальної власності.
Стаття 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Так, незаконне використання об’єкта праваінтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт праваінтелектуальноївласності, що охороняється законом, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 3400 гривень) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.
В Кримінальному кодексі України (далі – КК України) стаття 176 визначає кримінальну відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав.Стаття 177 КК України відображає порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозиціюСанкції цих статей в залежності від тяжкості вчиненого злочину встановлені від штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 гривень) до позбавленням волі на строк до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Наприкінці хочу звернути увагу, що до законодавства в сфері інтелектуальної власності вносяться зміни, які спрямовуються на забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на винаходи і корисні моделі із правом Європейського Союзу. Зокрема було:
- розширено перелік об’єктів технологій, на які не поширюється правова охорона;
- передбачена можливість подання заявок в електронній формі;
- надано право будь-якій особі подати мотивоване заперечення проти заявки протягом шести місяців від дати публікації відомостей про заявку на винахід;
- уточнено порядок надання додаткової охорони прав на винаходи;
- розширено перелік прав та обов’язків суб’єктів прав на винаходи (корисні моделі);
- передбачена можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними в адміністративному порядку («post-grantopposition»).
Процес «postgrantopposition» означає, що визнати патент недійсним в Україні тепер можна шляхом подачі заяви до Апеляційної палати, яка є колегіальним органом НОІВ (Національний орган інтелектуальної власності). За подання заяви сплачується збір. Термін розгляду заяви щодо винаходів/корисних моделей становить 4 місяці.Цей строк може бути продовжено на два місяці за заявою сторони розгляду заяви про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними та за умови сплати збору. Строк розгляду заяви може бути зупинено, але не більше ніж на два місяці.
Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом трьох місяців від дати одержання цієї заяви, за умови наявності сплаченого збору за її подання.
При цьому заяву щодо винаходів можна подати протягом дев’яти місяців від дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу, а заяву щодо корисних моделей і промислових зразків – протягом усього строку чинності майнових прав (патенту/свідоцтва), і навіть після припинення їх дії.
Впровадження такого механізму анулювання реєстрацій дозволить ефективно боротися зі зловживаннями, пов’язаними з реєстрацією рішень, які не відповідають умовам надання правової охорони. Тепер будь-яка особа може оскаржити дію прав на винахід/корисну модель/промисловий зразок в адміністративному порядку, що істотно спрощує процедуру, що діяла раніше.
Нагадуємо, що для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, пр-кт Миру, 49-а, тел: (0462) 77-51-68.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Головний спеціаліст відділу правопросвітництва
та надання безоплатної правової допомоги
Чернігівського місцевого центру з надання
безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Махріна